Міжнародні валютні відносини, їх суть, умови виникнення


Важливою ланкою світового господарства є міжнародні валютні відносини, пов’язані з обслуговуванням усього напрямку економічних зв’язків, що розвиваються між окремими країнами, приватними особами та юридичними суб’єктами ринку.
Міжнародні валютні відносини виникли з початком функціонування грошей у міжнародному платіжному обороті. Упродовж історії мінялися форми світових грошей і умови міжнародних розрахунків. Одночасно зростали значення системи світового грошового обігу і рівень її відносної самостійності.
Інтенсифікація міжнародних обмінів, руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили супроводжувалася зростанням обсягів грошових мас, що переміщалися з країни в країну. Потреба впорядкувати ці рухи привела до формування міжнародних (регіональних) валютних систем і світової валютної системи.
У повсякденному житті ми часто зустрічаємося з поняттям „валюта”, але при цьому не всі розуміють, що за цим поняттям стоїть. Валюта - це національні паперові гроші, які мають кредитну природу. Але це не вид грошей, а особливий спосіб їх функціонування, коли національні гроші опосередковують міжнародні торгові, кредитні й фінансові відносини. Сьогодні під валютою розуміють або грошову одиницю даної країни - це національна валюта, або грошові знаки іноземних держав та інші платіжні засоби, які використовуються у міжнародних розрахунках, - це іноземна валюта.
Як успіх і значення товару на товарному ринку у великій мірі залежить від його якості, так і значення тієї чи іншої валюти на світовому ринку (у міжнародних розрахунках) визначається її якістю.
Якість валюти визначає, чи ця валюта „валютна”, інакше кажучи, чи може національна валюта виступати як іноземна, використовуватись у міжнародних розрахунках.
У цьому плані валюти поділяються на:
вільноконвертовану валюту - національну валюту, яка вільно й необмежено обмінюється на інші іноземні валюти, є об’єктом купівлі-продажу на світових валютних ринках;
частково конвертовану валюту - національну валюту, яка обмінюється не на всі, а на деякі іноземні валюти і використовується як платіжний засіб не по всіх операціях і не для всіх власників;
неконвертовану (замкнуту) валюту - національну валюту, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на іноземні валюти.
Але якість валюти визначається не тільки її конвертованістю. Важливо й те, до якої міри вона може виконувати функцію засобу міжнародних розрахунків, яка її роль у світовій валютній системі.
Функцію резервної валюти - валюти, яка використовується для обслуговування міжнародних розрахунків по зовнішньоторговельних операціях, іноземних капіталовкладеннях і при визначенні світових цін - виконують сьогодні долар США, євро, йєна Японії, швейцарський франк, англійський фунт стерлінгів.
Основну роль відіграють долари США та євро, у яких здійснюється основна маса міжнародних розрахунків, фіксуються ціни на світовому ринку на багато товарів, на них припадає переважна частка валютних ресурсів.
Валютні відносини, як уже зазначалося, пов’язані з обслуговуванням усього комплексу міжнародних економічних зв’язків. Це відносини, які складаються між учасниками міжнародного обміну при функціонуванні грошей у міжнародному обороті (обігу). Але валютні відносини не є пасивним елементом світової економіки, вони не просто опосередковують платіжними засобами міжнародний рух товарів, послуг, капіталів. Вони самі мають активний зворотний вплив на якісні перетворення у світовій економіці, зокрема на забезпечення збалансованості й економічної рівноваги світогосподарських зв’язків. На основі всебічного розвитку валютних відносин замкнуті економічні системи трансформуються у відкриті.
Валютні відносини не існують самі по собі, вони втілюються в історично конкретні валютні системи. Валютні системи розглядаються як форма правової та інституціональної організації валютних відносин. Розрізняються національна та світова валютні системи. Світова розвивається на регіональному та глобальному світовому рівнях. Регіональні валютні системи не є автономними. Вони активно взаємодіють між собою, утворюючи на цій основі єдину цілісну структуру міжнародних валютних відносин, світову валютну систему.
Національна валютна система складає частину грошової системи країни, в рамках якої формуються і використовуються валютні ресурси, здійснюється міжнародний платіжний оборот.
До її складу входять такі елементи:
національна грошова (валютна) одиниця;
режим валютного курсу;
умови оберненості валюти;
система валютного ринку і ринку золота;
порядок міжнародних розрахунків країни;
склад і система управління золотовалютними резервами країни;
статус національних установ, що регулюють валютні відносини країни.
Національні валютні системи формуються на основі національного законодавства з
урахуванням норм міжнародного права. Їх особливості визначаються умовами і рівнем розвитку економіки країни, її зовнішньоекономічними зв’язками, завданнями соціального розвитку.
2.
<< | >>
Источник: Невідомий. Загальна економіка. 2013. 2013

Еще по теме Міжнародні валютні відносини, їх суть, умови виникнення:

  1. Етапи становлення та основні риси світового господарства, його структура. Міжнародні економічні відносини
  2. Суть і структура фінансової системи. Суб’єкти фінансових відносин
  3. Об’єкти ринкових відносин і структура ринку. Суть та функції ринкової інфраструктури. Ринкова кон’юнктура
  4. 1. Види трудових відносин та їх правове регулювання
  5. § 4. Підстави виникнення зобов’язання
  6. § 2. Підстави виникнення зобов’язань
  7. § 4. Правові відносини батька і дітей. Батьківська влада.
  8. § 1. Виникнення державного суду
  9. Розподільчі відносини як фаза відтворення. Механізм розподілу національного доходу
  10. § 1. Особливості виникнення, поняття та види прав на чужі речі
  11. § 2. Умови дійсності договорів
  12. § 3. Умови дійсності договорів
  13. Економічні потреби, їх класифікація й умови задоволення